Що таке сучасна бібліотека, та сучасний бібліотекар запитаєте ви? Бібліотекар в традиційному розумінні – це людина, яка видає книги, веде каталоги, пише якісь плани, звіти. Але ми трошки неправильні бібліотекарі, бо це в нас така рутина, як у хазяйки помити посуд. Ми маємо своє бачення того, якою повинна бути сучасна бібліотека, і ми маємо довести це, по-перше, своїм співробітникам – тільки тоді бібліотека зміниться, і, по-друге, людям, щоб вони зрозуміли, що бібліотека − не установа, яка видає книжки, що насправді ми центр громади, де вони можуть отримати різні послуги. Навіть ті, на які сама громада не очікує.
Кожна бібліотека має бути з якоюсь родзинкою, бути особливою. Будь-які нововведення повинні одразу впроваджуватися в бібліотеках. Багато колег кажуть: «Нас цього не вчили, чому ми маємо бути такими?» Ні, дорогенькі, ми сьогодні живемо в новий час, і якщо змінюється підхід стоматолога, перукаря, навіть спеціаліста, який нігті нарощує, то і бібліотека має змінюватися. Наприклад, я в своїй бібліотеці всім вуха проговорила, що тиші бути не повинно. Якщо приходить дитина і каже: «У мене сьогодні чудовий настрій, можна я вам тут колесо покручу?», ми все це їй влаштовуємо, тому що завтра це буде потенційний учасник наших заходів.

Бібліотека завжди була для людей, яким чогось не вистачає в житті. Хто йде в інтернет-центр в бібліотеці? Той, в кого немає вдома комп’ютера. Хто йде за книжкою? Той, хто не може її купити. Пенсіонери – це наша аудиторія. Діти – це наша аудиторія. Це та аудиторія, з якою нам і легко, і складно працювати, але бібліотека для них є якоюсь віддушиною, де вони можуть реалізувати себе, знайти підтвердження власним думкам у книжках, просто поспілкуватися з бібліотекаром. А на селі це взагалі майже єдине місце, де можна прийти і просто порозмовляти з людиною.