ДЕНЬ СПОРТУ

До проведення з 18 по 22 вересня олімпійського тижня: «Здорові люди – майбутнє України» в центральній бібліотеці Новоолександрівської громади дітки гуртка "Анімації" разом з керівником гуртка Віктором Юрійовичем Левченко створили серію мультфільмів. Сьогодні до вашої уваги мультфільм "День спорту"

Паперова вишиванка! (Майстер-клас орігамі до Всесвітнього дня вишиванки)

Міста-герої України

Аматорський колектив "Суряночка" з піснею "Зірка вечорова місяця шукає"

 

Должок в библиотеку

Инспектор Дарья О­леговна вошла в пустой книжный зал и окинула взглядом свою новую рабочую территорию. В библиотеке пахло пылью и безнадёжностью. Последний читатель был здесь несколько лет назад. Его приход приравняли тогда к визиту иностранного посла. Парню бесплатно распечатали три страницы и даже простили потерянный номерок в гардеробе ― высшая щедрость, которую могла позволить себе библиотека, но этот неблагодарный всё равно не вернулся.

В дальнем углу за компьютерным столом сидела контент-менеджер Галина. Эта женщина хоть и была одного года рождения с Биллом Гейтсом, но в вопросах компьютерных технологий их с Биллом разделял минимум «Меловой период». Она медленно, стараясь не промахнуться мимо нужной буквы, набирала рекламный текст, а потом долго и монотонно крутила колёсиком мышки, выбирая иллюстрацию для поста в «Одноклассниках». К сожалению, это были все рекламные мощности, которые могла позволить себе городская библиотека за счёт государственного бюджета.

Неподалёку от неё, за главным столом, сидела заросшая паутиной Зоя Аркадьевна, которую посадили сюда для работы библиотекарем сорок лет назад и забыли про неё. Женщина не шевелилась. Она давно приняла цвет обоев и стала частью интерьера — вроде засохшего фикуса. Инспектор три часа отпаивала библиотекаря кофе, пока её сердце не забилось. Зоя Аркадьевна ожила и спросила: «А Борис Николаевич ещё у власти?»

Дарью Олеговну послали сюда с одной простой задачей: сделать отчёт о нерентабельности учреждения и подготовить документы для закрытия.

С подобной задачей нельзя не справиться. Проще было поднять со дна «Титаник» и запустить его в повторное путешествие, чем пытаться раскочегарить это место.

За большими немытыми окнами, обклеенными по контуру малярным скотчем, потирали руки и облизывались директора «Магнита» и «Пятёрочки», которые собирались занять территорию. Рядом лежали без движения двое дуэлянтов: хозяева «Дикси» и «Вкусвилла», пришедшие сюда раньше остальных.

Но Дарья Олеговна не спешила. У неё был месяц на подготовку документов, а к делам женщина привыкла подходить по всем правилам.

О том, что бесплатным wi-fi и дешёвым кофе сюда никого, кроме оборзевшей школоты, не привлечь, было ясно даже Гоголю, который печально выглядывал из шкафа, куда поставили его бюст, чтобы не мешал.

Дарья Олеговна решила не привлекать новых клиентов, а решила поработать с имеющейся базой и попросила список должников. Последние десять лет эта тетрадь подпирала шатающийся кулер, в котором произрастал пенициллин в первозданном виде.

Первая книга по списку числилась за Морозовым Лёшей ― пятиклассником из соседнего дома. Инспектор набрала городской номер телефона, указанный в документах. «Данный номер не обслуживается», ― ответили ей, скорее всего, с того света.

Записав адрес, женщина пошла возвращать должок и самого должника в лоно библиотеки.

В квартире 37 раздался звонок. Дверь открыл мужчина лет сорока.

― Кто вы? ― поинтересовался он.

― Я из библиотеки. Вы Алексей Морозов? ― произнесла, нахмурив брови, инспектор.

― Я.

― Вы книжку в библиотеку не сдали.

― А, это должно быть мой сын, мы с ним полные тёзки.

Мужчина позвал ребёнка. Через минуту появился лохматый мальчик. Судя по взгляду, который ребёнок не отрывал от смартфона, и засохшим козявкам на носу, ― типичный пятиклассник.

― Лёша Морозов? ― ещё раз спросила Дарья Олеговна.

― Да.

Женщина пожала плечами. По бумагам всё сходилось.

― А ты знаешь, Лёша, что за тобой басни Крылова числятся, которые ты взял в девяносто втором году и не сдал? ― сурово сказала инспектор и взглядом пристыдила целую прихожую.

― Ах, эту книжку, ― махнул рукой улыбающийся отец. Ситуация его, кажется, забавляла. ― Так это не он, это…

― С тех пор долг набежал. Ты должен государству семнадцать тысяч в пересчёте на нынешние деньги, ― закончила инспектор.

― Ты почему не сдал книжку?! ― грозно рявкнул изменившийся в лице отец.

Ошарашенный мальчик уронил смартфон на пол и приготовился плакать. Ещё с утра он поливал школьную программу грязью в интернете, особенно идиотские басни Крылова, а уже в обед он попал на семнадцать тысяч из-за них же.

― Простите его, он такой рассеянный! ― улыбнулся виновато отец. ― Давайте мы просто купим новую книжку и забудем про штраф. Ребёнок, что с него взять.

Дарья Олеговна, понимая, что из неё делают круглую дуру, тоже улыбнулась:

― Не пойдёт. Книжку приносите, но штраф придётся либо заплатить, либо отработать.

― Он отработает.

― Жду вас сыном в четверг на день открытых дверей вместе с Крыловым. Расскажете, какие басни вам больше всего понравились и почему, тогда и долг спишем, ― отчеканила инспектор и собралась уходить.

― Позвольте… ― мужчина хотел возразить, но Дарья Олеговна показала ему подписанный документ и намекнула на суд.

― Мы придём, ― тяжело вздохнул мужчина. Где-то на антресолях беззвучно хихикали лебедь, рак и щука.

Следующей должницей оказалась студентка-филолог, что не сдала Достоевского в том же году. Оказалось, что эта растеряха уже обзавелась внуками и вот-вот должна была стать ректором одного престижного института за границей, а тут такой конфуз. «Идиот» угрожал должнице закрытыми границами и карьерой. В четверг её с группой студентов ожидали в библиотеке с лекцией о мировой классике.

Но были и такие, кто соглашался на штраф. Двоечник и прогульщик Петя Бондаренко, который теперь владел бетонным заводом, сказал, что ни за какие деньги не вернёт в библиотеку «Колобка». Это была единственная книга, которую он прочёл, но она-то и помогла ему стать тем, кто он есть. Как и колобок, Петя ушёл в своё время от бандитов, полиции и налоговой. Теперь он готов прийти на День открытых дверей и поделиться своей историей и мудростью, заложенной в книге, а также оплатить все издержки.

За сутки до события инспектор поручила контент-менеджеру Галине подготовить рекламный пост о «литературном фестивале», который пройдёт в их библиотеке, и запустить таргетированную рекламу на всех цифровых площадках. Галина взялась за дело основательно: ходила в Google двенадцать раз, стёрла колёсико мышки до нуля, но так и не смогла до конца разобраться, что означает слово «таргетированный». В итоге женщина плюнула на все эти громкие, но бесполезные методы и нарисовала акварелью красивый плакат, как её учили в своём время отцы маркетинга.

На Зою Аркадьевну легла ответственность ещё более высокого характера. Библиотекарь должна была привести зал в надлежащий вид: вымести скуку из интерьера и добавить комфорта. Женщина хваталась за всё подряд, не зная с чего начать. В итоге начала с мытья окон, а закончила корвалолом, когда инспектор сказала, что на фестивале ожидается больше двух человек.

Сама Дарья Олеговна принесла из дома кофемашину и на собственные средства закупила закуску. Из тёмных недр чулана был вытащен проектор, а старичок струйный принтер накормлен свежей краской. Всё было готово для приёма гостей.

В десять часов утра открылись двери и на пороге появились первые должники. Люди одинаково нервно бросали на стол Джека Лондона и Булгакова, не желая извиняться за столь долгий срок хранения. Оба Морозова нелестно отзывались об обезьянах-очкариках, а будущий ректор яро объясняла группе студентов, что Достоевский сильно переоценён, а идиоты вообще не стоят того, чтобы их обсуждать.

Зоя Аркадьевна принимала корвалол всеми возможными способами, но он всё равно уже не давал нужного эффекта. Директора́ «Магнита» и «Пятёрочки» ожидали на улице секунданта, а Галина снимала сторис на свою кинокамеру «Аврора-10».

В библиотеке нарастало негативное напряжение — люди хотели уйти и ругались с руководством, пока в дверях не появился Петя Бондаренко. Бизнесмен был размером с автомиксер и такой же громкий. Мужчина сжимал в руках «Колобка» и, готовый делиться с публикой мудростью, попросил всех сесть. Просьба эта прозвучала очень убедительно, особенно когда мужчина добавил, что, к слову, он производит бетон, который очень хорошо застывает, и готов прямо сейчас поделиться им со всеми, кто не уважает правила библиотеки и лично его.

Публика угомонилась и расселась по местам. Бизнесмен оказался вполне интересным человеком. Его доклад о книжке и собственная история всё же смогла побудить людей начать делиться мнениями. Сначала нехотя, а после уже более воодушевленно они по очереди брали слово и рассказывали о любимых книгах и авторах. Не обошлось без споров и ругани, но всё в рамках темы фестиваля. Конечно, почти никто не обсуждал те книги, что они взяли в библиотеке двадцать лет назад, но многие обещали принести на следующую встречу что-то из личной коллекции, а некоторые даже успели сбегать в книжный магазин и поставить пару экземпляров на полки, очень надеясь, что кто-то из присутствующих прочтёт их и потом будет что обсудить.

Разошлись люди в первом часу ночи, когда весь кофе был выпит, а Зоя Аркадьевна перебивала разговоры своим корвалоловым храпом.

Присутствующие поделились по литературным интересам и решили собираться каждую неделю, поделив посещения кружков на дни. Конечно, половина пришедших людей не вернулась, зато те, кто пришёл вновь, привели друзей. Полки библиотеки стали постоянно пополняться, как и списки должников. Дарья Олеговна подготовила отчёт: фото и видео, а Галина помогла ей всё это оформить. Через месяц в библиотеку удалось привлечь первые деньги из госбюджета.

Александр Райн

#опусыирассказы

Що зробите ви після перемоги?

Як створити бібліотеку, щоб діти хотіли читати | Майкл Берут. TED X укра...

(НЕ) заборонені книжки - Державець 1984

Kvitka Cisyk Квітка Цісик - "Два кольори"

Українка Квітка Цісик народилася і все життя прожила у США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. Із нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г'юстон та інші світові зірки. Та в Україні її почули здебільшого після смерті. Дві україномовні платівки, які вона випустила за свій кошт, досі популярні.  4 квітня, Квітці Цісик виповнилося б 70років.

Донька емігрантів зі Львова

Батько Квітки Цісик був львівським скрипалем. Її бабуся, дідусь, мама жили у Львові до 1944 року. Родина була знаною інтелігенцією у місті. Втікаючи від окупації та радянської влади, у 1949 році опинилися у США. Співачка народилася вже у Нью-Йорку в 1953 році. В дитинстві Квітка була пластункою – їздила у табори в гори, де вивчала українські пісні, звичаї і обряди.

Квітка чи Кейсі?

Повне ім’я співачки – Квітослава. Рідні і близькі її називали Квіткою. А популярність у США вона здобула під артистичним псевдо – Кейсі – поєднання перших літер імені та прізвища – Kvitka Cisuk.

Рідкісний тембр голосу

Цісик мала колоратурне сопрано. Прихильники у її голосі іноді вгадували звучання скрипки. Вона з легкістю експериментувала зі стилями – від джазу до класики. І мала неабиякий успіх як у виконанні попсових пісень, так і в оперному співі. Крім того, Квітка Цісик володіла технікою, поширеною у карпатських селах – «білим голосом».

«Я побачила, що можу легко змінювати музичний стиль. Потім я вступила у музичну консерваторію в Нью-Йорку. Навчалася вокалу і думала, що буду оперною співачкою. Але зацікавилась іншим фахом. Це – такий «студіо-сингінг». Співання у різних студіях для реклами або для композиторів», – розповідала співачка.

Королева рекламних джинглів

Після смерті батька Квітка змушена була шукати додаткові можливості заробітку: пропонувала записи різноманітним компаніям, співала у нью-йоркських клубах. Так її помітили продюсери. Відтоді в Америці Цісик стала однією з найвідоміших і найдорожчих виконавиць джинглів до рекламних роликів.

Її голос звучав у рекламних компаніях «Кока-Коли», American Airlines, «Макдональдсу». Протягом 16 років, і до кінця життя, вона була офіційним голосом «Форд Моторз». Багато американців і досі пам’ятають музичний джингл «Have you driven a Ford lately» у виконанні Кейсі Цісик. За це «Форд» дарував їй автомобілі. Ця ж компанія підрахувала, що голос Цісик прослухали понад 22 мільярди разів, тобто у кілька разів більше, ніж населення Землі.

Співала з Вітні Г'юстон та Майклом Джексоном

Співачка працювала і допомагала багатьом відомим американським музикантам і продюсерам. Співала на бек-вокалі у Вітні Г'юстон та Майкла Джексона. Також її запрошували для участі в записах своїх альбомів відомі співаки – Майкл Болтон, Боб Джеймс, Лінд Ронстад, Роберт Флек.

Пісня Цісик отримала «Оскар» і «Глобус»

У 1978 році пісня «Ти осяюєш моє життя», яку виконала Квітка Цісик в однойменному фільмі, отримала «Оскар» і «Золотий глобус». Пісня також була номінована на «Греммі» у категорії «Пісня року». Цісик виконала у фільмі всі жіночі партії, втім, через конфлікт з режисером фільму її прізвище вирізали із титрів. У стрічці Квітка Цісик також спробувала себе як актриса, зігравши у фільмі роль подруги головної героїні.

Аматорський колектив "Суряночка" - Українська народна пісня "Горілочку п...

Сучасні українські бібліотеки

Чи готові ви до нового погляду на майбутнє бібліотек?

«Український комікс під час війни»

РІК – авторський документальний проєкт Дмитра Комарова | Частина перша

Лекція «Запобігання торгівлі людьми. Правила безпечної міграції. Допомог...

Масляна аматорський колектив "Суряночка"

 20 лютого 2023 року розпочалася Масниця — давнє свято слов'ян. А тому воно відрізняється великою кількістю традицій, обрядів і повір'їв. Поява Масниці пов'язана з язичницьким богом Ярилом. У давнину люди, що жили на території сучасної України, приносили вищим силам в жертву різноманітні опудала з соломи. Після того, як тут прийняли християнство, церква вирішила не руйнувати народні обряди, а надати їм нового сенсу. Сьогодні Масницю можна назвати веселим народним святом.

Головна ідея Масниці —у проводжанні зими та зустрічанні весни. Цікаво, що за часів язичництва це свято святкували зовсім не в кінці зими, а в день весняного рівнодення. В церковній традиції Масницю називають Сирною Седмицею. Пов'язано це з тим, що в цей тиждень дозволяється споживати рибу та молочні продукти, щоб підготувати себе до початку Великого посту. Віряни вважають, що так можна очистити свою душу і тіло від негативної енергії. Закінчується Масний тиждень особливим святом, яке має назву "Прощена неділя".

Традиції за днями Масного тижня

Кожен день тижня мав свою назву, також відрізнялися й обряди.

Понеділок — Зустріч. Цього дня люди запрошували до себе додому гостей (близьких, рідних, друзів, сусідів). На столі було чимало смаколиків, зокрема, сирні запіканки та вареники із сиром. Також саме в понеділок виготовляли солом'яне опудало, яке ставили на центральній площі міста або села. Перебувало воно там до закінчення свята.

Вівторок — Загравання. В давнину цього дня влаштовували так звані оглядини. Хлопці та дівчата, які ще не мали пари, збиралися разом, щоб покататися на санях. Під час веселощів можна було знайти собі другу половинку. Згодом, майже всі такі пари ставали сім'ями.

Середа — Ласунка. Господині запрошували до себе додому гостей, особливо зятів, щоб приготувати їм страву під назвою "тещин млинець". Окрім цього, на столі були випивка, солодощі. Щоб сім'я жила в мирі та злагоді, зять обов'язково повинен був зробити тещі комплімент.

Четвер — Розгуляй. Цього дня Масниця переходила від сімейного до загального святкування. Люди виходили на вулиці, співали, танцювали й розважалися. А ось працювати суворо заборонялося.

П'ятниця — Тещині вечірки. Тепер вже зять кликав тещу в гості, щоб пригостити її різноманітними смаколиками. Цей ритуал допомагав налагодити тісні сімейні стосунки.

Субота — Посиденьки зовиці. Молода дружина повинна була покликати братову сестру в гості, щоб пригостити її варениками, пирогами, млинцями.

Неділя — Прощена неділя. Назва свята говорить сама за себе. Напередодні Великого посту намагалися вибачитися перед всіма, кого образили. Також обов'язково йшли до церкви, щоб попросити у вищих сил благословення. Потім на площі спалювали солом'яне опудало.

Бібліотекар(ка) шарить - Чи сконала книжкова виставка?

Бібліотека - місце сили Української державності

Бібліотекар(ка) шарить - Списуємо книжки?

Бібліотекар(ка) шарить - Як книга з'являється у бібліотеці?

Українська колядка "НІЧКА ТА РАДІСНА"!

Від чого збожеволів Володимир Сосюра? Ірина Фаріон | Велич Особистості |...

За що був заборонений Василь Стус в СРСР? Ірина Фаріон | Велич особистос...